Агресія

 

Агресія – це поведінка, яка спричинює шкоду іншим людям або самій людині. Агресія проявляється у побитті інших людей, у вербальних образах, погрозах, ворожих насмішках, жартах, а також містить непрямі форми фізичної та вербальної агресії (бойкот, ворожа міміка та жестикуляція).

Останнім часом увагу дослідників привертає нова форма агресії – «кібертретирування» (cyberbullying). Під ним розуміють форму поведінки, яка полягає у розсиланні повідомлень агресивного та образливого характеру з використанням нових інформаційних та комунікаційних технологій (інтернет, мобільний телефон).

Що впливає на агресивну поведінку?

·        Індивідуально-психологічні особливості: темперамент, характер, самооцінка, стан центральної нервової системи

·        Соціально-психологічні фактори: стиль виховання в сім’ї, вплив оточуючих і тд.

Причини агресивної поведінки у дітей:

·        Перша причина агресивності і та, яку в першу чергу необхідно виключити – це те чи інше захворювання центральної нервової системи.

·        Відсутність базової довіри до світу, переживання стару та фрустрації.

·        Недорозвиток комунікативної мовленнєвої функції;

·        Незадоволеність потреби у визнанні їх ровесниками й дорослими;

·        Невміння адекватно виражати власні негативні емоції;

·        Невміння взаємодіяти конструктивно у конфліктних ситуаціях з ровесниками та дорослими тощо

Види та форми агресивної поведінки

·        Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи.

·        Вербальна агресія – вираз негативних почуттів як через форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози).

·        Непряма агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.

·        Роздратування – готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, грубість).

·        Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.

·        Образа – заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні та вигадані дії.

·        Підозрілість – в діапазоні від недовіри і обережності стосовно людей до переконання в тому, що інші люди планують і приносять шкоду.

·        Почуття провини – виражає можливе переконання суб’єкта в тому, що він є поганою людиною, що спричинює зло, а також відчуває докори сумління.

Як боротися з агресією?

Дієвою у боротьбі з агресією може виявитись спроба перервати ланцюг “агресія-агресія” i вивчити, що цьому сприяє, а також визначити альтернативні способи виходу з конфліктних ситуацій.

Виділимо деякі моменти:

1.    Фізичні вправи та свіже повітря — найкращий спосіб розслабитись перше й основне, що згадують усі без винятку фахівці, є незначне фізичне навантаження на свіжому повітрі. Можна вийти на вулицю та пройти квартал-другий у швидкому темпі. А якщо висота будівлі дозволяє, можна по сходах спуститись пішки на десять поверхів вниз і таким же чином піднятись нагору. У крайньому разі можна прос в то зробити кілька глибоких вдихів біля вікна.

2.    Візуалізація. Якщо ви знаходитеся в стані агресії, рекомендую звичайними олівцями заштрихувати аркуш паперу, розірвати аркуш, бити грушу і тд.

3.    Почуття гумору. Якщо ви маєте добру уяву, можна представити собі порушника вашого душевного спокою в якій-небудь комічній ситуації, кумедному вигляді або безглуздій позі.

4.    Аналітичне мислення. Аналітичне відтворення події, що відбулась. Для людей, мислячих раціонально, це може бути корисно, адже, осмисливши свої помилки під час бесіди, вони не допустять подібного в майбутньому. Але головне не зациклюватись на негативних моментах і не «накручувати» себе.

Слід розуміти, що прояв агресії, яка шкодить не лише оточуючим, а й вам – ознака низької емоційної саморегуляції, в такому випадку людині важко контролювати себе в пориві гніву, тому слід звернутися до психолога з метою навчитися безконфліктному спілкуванню та регуляції емоційного стану.